Alla Gryshchuk

Мабуть настав і мій час,якщо не вигоряння ,то тотальної втоми. Багато всього відбувалось такого, що навіть мій внутрішній позитивчик вирішив трошки понити)
Тому вирішила не доводити до точки кипіння і дозволити собі повноцінну відпустку.
Тож з 20.06 по 7.07 буду вас дражнити відео з морячка)
У вас є ще півтора тижні зараз навести красу, і не кажіть , що не попередила!

Ну що ж офіційно можу заявити, що шостий десяток розміняно) але якщо перевести це у грошовий еквівалент - то дуже мало!
Попереду я вважаю найцікавіша подорож життям, з купою планів, мрій, своїх людей поруч, які здатні подолати навіть океан щоб обійняти тебе у твому новому році життя!
Обіймаю всіх міцно!

Ось чому я не можу мовчати!ChatGPT надає, що головний фактор довгожителів геть зовсім не в біохакінгу
1. Правила здоров’я змінюються зараз, як погода. Спочатку жир ворог, потім цукор, потім треба ходити 10 тисяч кроків на день, води пити 2-3 літри і щось весь час додається нове. А потім дослідники приїжджають до Сардинії і бачать, як 94-річний старий сидить на площі, п’є вино і кричить через дорогу «Ей, Роберто..! Ти знову програєш у карти..Кидай і йди до мене! Через 15 хвилин довкола вже 5 людей, шум, сміх, суперечки. Більшість довгожителів там розмовляють по 4 години на день. Для мозку це сигнал зграї, і гори стресу падають швидше, ніж після будь-якої дихальної практики.
Хоча практики, то гарна справа.

2. Самотність виявилася не якоюсь просто емоцією, а біологічним навантаженням на тіло. Коли людина живе роками без щільного кола людей, мозок включає режим загрози. В одному великому дослідженні з’явилася цифра, яка багатьох бісить, соціальна ізоляція збільшує ризик ранньої смерті приблизно як 15 сигарет вдень, недооцінена звичка здоров’я - це регулярні розмови

3. У Японії є система, яка звучить надто просто, щоб у неї вірили. Вона називається «моаї», це коло із 4 або 5 людей, яке існує десятиліттями. Вони зустрічаються щотижня, вечеряють, обговорюють борги, справи, книги, проблеми, дітей, новини. Іноді лаються, іноді сміються до сліз.
Для психіки таке оточення відчувається як маленьке плем’я за спиною.

4. Жива розмова для нас працює як складне тренування для мозку. Коли люди спілкуються віч-на-віч, активуються зони пам’яті, емоцій, реакції та розпізнавання осіб. В італійських селах люди по 2-3 години грають у карти і сперечаються так голосно, що їх чутно на сусідній вулиці.

5. Найдивніша деталь повторюється майже у всіх людей старше 95 вони вже мають роль, яку не можна просто скасувати. Хтось готує недільний обід і сім’я каже «якщо не ти, ніхто не збереться». Хтось відкриває маленьку лавку о 7-й ранку і перші гості приходять поговорити. Хтось щось справляється у справах, але друзі побажають гарного ранку, нагадуючи собі в першу чергу, що памʼять ще не зникла. Хтось зустрічає онуків після школи і чує «діду, ми на тебе чекали»…

Назрів пост про мою мотивацію займатись спортом кожного дня! Прочитала свіже дослідження, яке прям в точку потрапило, тож ділюся:
- свіже дослідження в JAMA Network Open, де чорним по білому написано: Ваша м’язева сила — це один із найточніших провісників того, як довго Ви проживете.
-Особливо це стосується жінок.

Цифри Вас вразять.
Вчені 8 років спостерігали за групою з майже 5500 жінок (віком від 63 до 99 років).
Вони міряли силу хвату та швидкість вставання зі стільця.

Результати шокують:
• У жінок із найслабшим хватом (менше 14 кг) смертність була втричі вищою, ніж у тих, хто мав сильні руки (понад 24 кг).
• Навіть якщо врахувати вік, хвороби, куріння і вагу — «сильні» все одно живуть на 33% довше.
-Сила — це окремий, фундаментальний фактор виживання
1. Інсулінорезистентність: М’язи — головний споживач глюкози. Більше м’язів — менший ризик діабету та запалень.

2. Гормональний фон: Під час силових навантажень виділяються міокіни — речовини, які лікують судини та навіть покращують роботу мозку.

3. Захист від падінь: У похилому віці перелом шийки стегна часто стає точкою неповернення. Сильні м’язи — це природний «екзоскеоет», який тримає рівновагу і захищає кістки.
Ну що трошки мотивує? Сподіваюсь когось це теж підштовхне до дііі!

Який механізм? Чому м’язи «рятують»?

М’язи ми можемо оцінювати субʼєктивно: комусь подобаються мʼязисті люди, комусь - не дуже, але треба жити з усвідомленням того, що мʼязи — найбільший ендокринний та метаболічний орган.

Ну що ж 4 роки, ціную тільки своїх людей поруч, все інше дуже умовні речі. 24.02.2022 я собі сказала, що це на 4,5 роки і це дало змогу не сипатись, робити , те що від мене залежить, там де я є. Головне- жити!

З Прийдешнім Різдвом!
З вірою в мирне майбутне, з теплом в серці, в оточені рідних та близьких дякую за цей рік, ми тут щоб жити!
Хай трапиться диво- найбажаніше для всієї України!
Обіймаю міцно! Бережіть себе!